Слов'янська загальноосвітня школа №8

Меню сайта

Пошук на сайті

Активні користувачі

На сайті 29 гостей та відсутні користувачі

ПОЛОЖЕННЯ про внутрішню систему забезпечення якості освіти

 

 

І. ВСТУП. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.    Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Слов’янській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 Слов’янської міської ради Донецької області (далі – Положення) розроблено на основі таких документів:

·               Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти);

·               Закону України «Про загальну середню освіту»;

·               розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»;

·               ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів;

·               Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і навуки України №17 від 09.01.2019;

·               «Абетка для директора: Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (К., 2020).

·               Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

1.2.    Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти за такими напрямками:

·               освітнє середовище;

·               система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

·               система педагогічної діяльності;

·               система управлінської діяльності.

1.3.    Забезпечення якості загальної середньої освіти на рівні державних стандартів є пріоритетним напрямом та метою спільної діяльності всіх учасників освітнього процесу.

1.4.    Внутрішня система забезпечення якості освіти в Слов’янській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 Слов’янської міської ради Донецької області (далі – Слов’янська ЗОШ №8) спрямована на вдосконалення всіх напрямів діяльності закладу.

1.5.    Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні.

Автономія – право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом.

Авторське право – це сукупність прав, які належать автору у зв’язку зі створенням і використанням твору науки, мистецтва.

Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

Академічна свобода – самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом.

Булінг – діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої  чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Валідність – це комплексна характеристика, що визначається як параметрами засобу та процедури вимірювання, так і властивостями досліджуваної ознаки.

Електронні засоби навчання – програмні засоби навчального призначення, у яких відображена певна предметна галузь, у тій або іншій мірі реалізована технологія її вивчення, забезпечені умови для реалізації різних видів навчальної діяльності.

Ефективність – результат чого-небудь, результативність діяльності. Конкретні кількісні та якісні показники, за якими оцінюється результат роботи.

Заклад загальної середньої освіти – це заклад освіти, основним видом діяльності якого є освітня діяльність у сфері загальної середньої освіти.

Засновник закладу освіти – орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади.

Здобувачі освіти – учні, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти.

Індикатор – показник що відображає хід процесу або стан об'єкту спостереження, його якісні або кількісні характеристики у формі, зручній для сприйняття людини.

Інклюзивне навчання – система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.

Інформаційно-комунікаційні технології(Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, поширення, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Кваліфікація – визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання).

Ключова компетентність - суб’єктивна категорія, що фіксує суспільно визнаний комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень тощо, що можна застосовувати в широкій сфері діяльності людини.  Має такі основні ознаки: поліфункціональність, надпредметність і міждисциплінарність, багатомірність; забезпечує широку сферу розвитку особистості, її логічного, творчого й критичного мислення, самопізнання, самовизначення, самооцінки, самовиховання тощо.

Компетентнісна освіта – це процес формування в учнів компетентностей як проявів обізнаності дитини у певних питаннях, умінь практичного застосування знань, ціннісного ставлення до себе, оточуючих та навколишнього середовища.

Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Комунікативна культура(педагога) – соціально-педагогічне утворення, що складається з кількох взаємопов’язаних компонентів: комунікативні настанови, знання, комунікативні вміння, які реалізуються в певних умовах і зумовлені зовнішніми і внутрішніми чинниками.

Корекційно-розвивальне середовище - спеціально створене соціально-культурне середовище, спрямоване  на послаблення, подолання вад розвитку особистості, запобігання їм та сприяння соціалізації дитини, у тому числі дитини  з особливими освітніми потребами.

Коригування (корегування)внесення коректив, поправок до чого-небудь (документів, діяльності тощо).

Критерії – це підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило.

Менеджмент інформаціїсистема діяльності, що охоплює планування, організацію, координацію й контроль інформаційної діяльності та процесів, а також комунікації всередині організації з метою поліпшення якості й ефективності її роботи, розвитку ЗЗСО.

Моніторинг – система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Об'єктивне оцінювання порівняння початкового рівня з досягнутим і досягнутого рівня з еталоном, уникнення суб'єктивізму.

Освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їх потреб і можливостей.

Освітні ресурси— це сукупність можливостей реалізації освітніх послуг, спрямованих на розвиток компетенцій здобувача освітніх послуг, вирішення завдань освітнього процесу.

Освітній процес – система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Освітня діяльність – діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті.

Освітня програма – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання.

Особа з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.

Педагогічна діяльність – інтелектуальна, творча діяльність педагогічного працівника, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей.

Педагогічний досвід— сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі освітньої роботи, які оптимізують педагогічні дії вчителя.

Положення – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов’язки групи людей чи організацій, які об’єдналися для досягнення спільної мети.

Політики і процедури забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це комплекс напрямів дій та методів впливу на освітній процес та аналіз  його результатів, які  враховують специфіку діяльності закладу.

Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.

Практична здатність  здатність діяти на основі здобутих знань.

Принцип – основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії, ідеологічного напряму і т. ін.

Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

Результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Ресурси – це сукупність матеріальних, фінансових, технічних засобів та робочої сили (кадрів); надбання,  цінності, можливості та джерела їх формування.

Рівень освіти – завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти.

Розумне пристосування – запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами.

Самооцінювання – це процес самостійного аналізу та оцінювання відповідності програм, планів і завдань діяльності закладу  їх практичній реалізації, ступеня досягнення очікуваних результатів.

Стратегія довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

Учасники освітнього процесу – фізичні особи, наділені взаємними правами та обов'язками щодо реалізації цілей і завдань освіти. Учасниками освітнього процесу в закладах освіти є учні, педагогічні працівники, інші працівники закладу освіти, батьки учнів, законні представники дітей.

Універсальний дизайн у сфері освіти — це дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну.

Ціннісне ставлення – це характер поведінки людини щодо сформованої  у її свідомості значущості тих чи інших дій, предметів, людських якостей, явищ, процесів тощо і сприйняття їх як мети життя.

Якість освіти – відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг;

Якість освітньої діяльності – рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.

 

ІІ. СТРУКТУРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ В ЗЗСО

2.1.    Якість освіти розглядається в нерозривній єдності якості процесу (діяльності) і якості результату. Якість освітнього процесу (діяльності) є невід'ємною складовою якості освіти, яка залежить від якості освітнього середовища, включає якісні і кількісні характеристики освітнього процесу, якість професійної компетентності викладачів, якість організаційно-управлінської компетентності.

2.2.    Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

·               стратегію, механізми та процедури забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти;

·               систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

·               критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

·               критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

·               критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

·               використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. Інформаційну систему для ефективного управління ЗЗСО;

·               корекційно-розвивальне освітнє середовище. Універсальний дизайн та розумне пристосування;

·               забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі для самостійної роботи для здобувачів освіти.

2.3.    Внутрішні чинники забезпечення якості загальної середньої освіти:

·               якість основних умов і ресурсів освітнього процесу;

·               якість реалізації освітнього процесу;

·               якість результатів освітнього процесу.

2.4.    Внутрішня система забезпечення школою якості загальної середньої освіти є об’єктивною, відкритою, демократичною, інформативною, прозорою і базується на таких принципах:

·               Дитиноцентризм (Головним суб'єктом, на який спрямована освітня діяльність школи, є дитина).

·               Гнучкість і адаптивність (Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства).

·               Постійне вдосконалення (Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу, забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо).

·               Цілісність системи управління якістю (Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов'язані, це створює взаємозалежність між ними. Зниження якості хоча б одного названих компонентів знизить у цілому якість освіти).

·               Автономія закладу освіти. (Самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти).

·               Вплив зовнішніх чинників. (Система освітньої діяльності в закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави).

·               Принцип партнерства. (Урахування взаємозалежності та взаємної зацікавленості суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу).

·               Компетентнісний підхід до формування мети, змісту та результатів навчання, здійснення аналітичних моніторингових процедур.

·               Активна участь усіх працівників закладу загальної середньої освіти в реалізації стандартів із забезпечення якості освіти.

2.5.         Стратегія та процедура забезпечення якості освіти реалізується з дотриманням таких закономірностей:

·        відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

·        відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

·        системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;

·        здійснення обґрунтованого моніторингу якості;

·        готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

·        відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

2.6.         Мета та основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти

2.6.1.  Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі є:

·        гарантування якості освіти;

·        формування довіри суспільства до школи;

·        постійне та послідовне підвищення якості освіти. Вдосконалення освітнього середовища.

·        допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

2.6.2.  Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

·        моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

·        спостереження за реалізацією освітнього процесу, моніторинг технологій, засобів, методів і змісту освіти;

·        моніторинг ресурсного потенціалу школи;

·        контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

·        контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок здобувачів освіти;

·        оновлення методичної бази, забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

·        розроблення рекомендацій щодо підвищення якості освітньої діяльності та якості освіти;

·        здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради школи;

·        вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення передового педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій. Надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю;

·        забезпечення прозорості діяльності закладу і готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу.

2.7.         Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є: 

·               досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання;

·               відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

·               якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;

·               наявність освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу, оптимальність їх використання;

·               створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу, об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних);

·               валідність і надійність результатів, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю;

·               системність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

·               гуманістична спрямованість діяльності з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату;

·               стимулюючий характер результатів моніторингу, мотивуючий до позитивних змін певної діяльності;

·               якість освітньої діяльності, суспільне визнання.

 

ІІІ. СТРАТЕГІЯ, МЕХАНІЗМИ ТА ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ

3.1.         Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти мають на меті:

·               удосконалення планування освітньої діяльності;

·               підвищення якості знань здобувачів освіти, їхньої навчальної успішності, досягнення відповідності результатів навчання Державним стандартам освіти. Забезпечення функціонування системи формування компетентностей учнів;

·               посилення кадрового потенціалу закладу освіти, професійного зростання педагогічних працівників, забезпечення академічної свободи;

·               забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

·               розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

·               забезпечення прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу;

·               створення системи запобігання та виявлення порушень академічної доброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти, партнерства та професійної взаємодії;

·               об’єктивність оцінювання процесів і результатів педагогічної і навчальної діяльності;

·               забезпечення академічної доброчесності в діяльності педагогів і здобувачів освіти;

·               запобігання та протидія булінгу.

3.2.         Основні політики і процедури вивчення якості освітньої діяльності в закладі освіти:

·               система внутрішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти (наприклад, моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг адаптації дітей у закладі, моніторинг наступності між початковим та базовим рівнями освіти, сформованість ключових і предметних компетентностей, ресурсний потенціал);

·               самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;

·               система оцінювання навчальних досягнень учнів;

·               професійне зростання керівних та педагогічних працівників;

·               забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти (заклад визначає, яка інформація має бути оприлюднена та з якою періодичністю, крім тієї, що обов’язково має бути оприлюднена відповідно до статті 30 Закону України «Про освіту»);

3.3.         Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

·               якість освіти; 

·               рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності; 

·               якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання. 

3.4.         Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти включає послідовну підготовку та практичну реалізацію таких етапів управління:

·               планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

·               організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

·               моніторинг (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

·               коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам). 

3.5.         Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

·               ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

·               призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

·               навчання педагогічних працівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

·               формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та в цілому;

·               формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

·               визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

·               розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

·               визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

·               удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

3.6.         Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання інформації:

·               Опитування:

         анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

         інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

         фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).

·        Вивчення документації:  освітня програма, річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо.

·        Моніторинг:

         навчальних досягнень здобувачів освіти;

      педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять);

      за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо);

      творчих здобутків здобувачів освіти.

·        Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність;

·        Самоаналіз, самоооцінювання.

3.7.         Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти. Система моніторингу якості освітнього процесу в закладі включає:

·               моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти;

·               моніторинг педагогічної діяльності;

·               моніторинг освітнього середовища.

3.8.         Мета і завдання моніторингу якості освіти.

Мета моніторингу - систематичне спостереження за процесом та результатами освіти діяльності з метою виявлення відповідності нормам, прогнозам очікуваним результатам, підвищення ефективності діяльності закладу освіти.

Завдання:

·               здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі;

·               створення власної системи безперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

·               аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;

·               створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;

·               прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

3.9.         Функції моніторингу спрямовані на забезпечення наукових підстав в управлінні освітнім процесом:

·               інформаційна (збір статистичної інформації про результати функціонування освітніх ланок і підсистем і системи освіти в цілому);

·               діагностична (вивчення якості освіти, виховання, розвитку здобувача освіти; рівня професійної компетентності педагога);

·               оцінювальна (кількісна та якісна оцінка діяльності учасників освітнього процесу та її результатів);

·               корекційна (дидактична корекція освітнього процесу, психолого-педагогічна корекція особистості на шляху її саморозвитку);

·               прогностична (побудова різних моделей стану системи освіти в закладі, визначення перспектив, спрямування на вирішення завдань ЗЗСО).

3.10.    Принципи моніторингу:

·               об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу, урахування позитивних і негативних тенденцій);

·               систематичність (згідно з алгоритмом дій, етапів та в певній послідовності);

·               відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, можливість підтвердження результатів різними способами контролю;

·               надійність (сталість результатів, які отримані);

·               гуманістична спрямованість (в умовах довіри, доброзичливості, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату).

3.11.    Очікувані результати:

·               отримання об’єктивних результатів дослідження стану діяльності закладу загальної середньої освіти;

·               оптимізація функцій управління освітнім процесом;

·               накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

3.12.    Підсумки моніторингу:

·               підсумки моніторингу узагальнюються в таблицях, схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

·               за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

·               дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднань учителів, нарадах при директорі, засіданнях педагогічної ради.

3.13.    Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

·               кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;

·               контингент учнів;

·               психолого-соціологічний моніторинг;

·               результати навчання учнів;

·               педагогічна діяльність;

·               управління школою;

·               освітнє середовище;

·               медичний моніторинг;

·               моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;

·               імідж навчального закладу, громадське схвалення діяльності.

3.14.    Відповідно до вимог законодавства та пріоритетних напрямків розвитку школа систематично проводить аналіз результатів власної діяльності з метою визначення стратегій, спрямованих на вдосконалення власної діяльності та підвищення якості отриманих результатів. Самооцінювання дозволяє формалізувати процес такого аналізу і зробити його доступним і зрозумілим всім учасникам освітнього процесу.

Самооцінювання розглядається як основний елемент управління якістю освіти на рівні закладу загальної середньої освіти.

Головна мета самооцінювання – вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти, а також досягнення таких цілей:

·        отримання інформації про стан школи як освітньої організації;

·        розробка системи змін діяльності школи, спрямованих на її розвиток та подолання наявних проблем.

Основні завдання, вирішенню яких сприяє самооцінювання:

·        збір актуальної інформації про стан освітньої системи школи;

·        отримання зворотного зв’язку, завдяки якому школа бачить позитивні та негативні тенденції за різними аспектами своєї діяльності;

·        розробка програми змін в школі, які забезпечують її розвиток;

·        встановлення відповідності між передбачуваним та реальним станом процесів, умов і результатів діяльності закладу освіти;

·        виявлення існуючих проблем та визначення шляхів їх розв’язання;

·        вивчення динаміки зміни об’єктів оцінки, яке дозволяє спрогнозувати подальші шляхи розвитку школи.

Закладом обрана модель щорічного самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання.

До проведення самооцінювання в закладі залучаються члени адміністрації та створюється експертна група, до складу якої входять педагогічні працівники, представники батьківського активу та учнівського самоврядування.

У закладі використовується комбінований підхід до оцінювання (поєднання кількісного й описового).

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти розглядаються на засіданні педагогічної ради, методичних об’єднань вчителів, нарадах при директорі, обговорюються з представниками учнів і батьків.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти результати самооцінювання включаються до річного звіту про діяльність закладу освіти, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти.


 

3.15.    Етапи проведення самооцінювання

·        підготовчий – визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критеріїв оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

·        практичний (збір інформації) – аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

·        аналітичний – систематизація інформації, аналіз інформації, коригування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

 

IV. СИСТЕМИ ТА МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

4.1.         Система забезпечення академічної доброчесності функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту». 

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

4.2.         Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

·               посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

·               дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

·               надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

·               контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

·               об’єктивне оцінювання результатів навчання.

4.3.         Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

·               самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

·               посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

·               дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

·               надання достовірної інформації (у тому числі батькам (особам, які їх замінюють)) про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, джерела інформації;

·               самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

·               постійна підготовка до уроків, самостійне виконання домашніх завдань.

4.4.         Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності включають:

·               ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;

·               ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;

·               проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;

·               включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;

·               розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

4.5.         Порушенням академічної доброчесності вважаються:

·               академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

·               самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

·               фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

·               фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

·               списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

·               обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;

·               хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

·               необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;

4.6.         Виявлення порушень академічної доброчесності в Слов’янській ЗОШ №8 здійснюється таким чином.

Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до директора навчально-виховного закладу. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, склад якої погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти). До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади.

4.7.         Відповідальність за порушення академічної доброчесності.

4.7.1.За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

·               порушення клопотання перед атестаційною комісією про відмову в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

·               позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

4.7.2.За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

·               повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

·               повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

4.8.    Права особи, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності:

·               ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності;

·               особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

·               знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

 

V. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

5.1.  Оцінювання результатів навчання здійснюється таким чином:

·        для учнів 1 і 2 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 (далі - НУЛІ), - у вигляді вербальної характеристики;

·        для учнів 3 і 4 класів НУШ - у вигляді рівневої шкали за чотирма рівнями;

·        для учнів 4 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462, Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року № 607, - у вигляді 12-бальної шкали за чотирма рівнями;

·        для учнів 5-11(12-х) класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392, - у вигляді 12-бальної шкали за чотирма рівнями;

5.2.  Оцінювання результатів освітньої діяльності здобувачів освіти є складовою освітнього процесу. Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

5.3.  Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до чинних нормативних документів, Критеріїв оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти, затверджених МОН України.

5.4.         Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

·               контролююча – визначає рівень досягнень кожного здобувача освіти, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

·               навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

·               діагностико-коригувальна – з'ясовує причини труднощів, які виникають у здобувача освіти в процесі навчання; виявляє прогалини в засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

·               стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання здобувача освіти, його відповідальність за результати навчання;

·               виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

5.5.         При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти ураховуються:

·               характеристики відповіді: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

·               рівень володіння розумовими операціями: уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

·               досвід творчої діяльності (уміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

·               самостійність оцінних суджень;

·               якість знань як складової умінь і навичок: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

         повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;

         глибина знань – усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;

         гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності з уже відомим;

         системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

         міцність знань – тривалість збереження їх у пам'яті, відтворення в необхідних ситуаціях;

·               сформованість предметних умінь і навичок, ціннісних ставлень:

      уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні;

      навички – дії, доведені до автоматизму в результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення;

      ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їхні дії, переживання, почуття, які виявляються у ставленні до оточення (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.

5.6.         Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого. Вони визначаються за такими характеристиками:

·               перший рівень – початковий. Відповідь здобувача освіти фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

·               другий рівень – середній. Здобувач освіти відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

·               третій рівень – достатній. Здобувач освіти знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, уміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), уміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь здобувача освіти правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

·               четвертий рівень - високий. Знання здобувача освіти є глибокими, міцними, системними; здобувач освіти вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти й відстоювати особисту позицію.

Водночас визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

5.7.         Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в рівнях і балах.

5.7.1.  Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (додатки до листів МОН України від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255, методичні рекомендації щодо оцінювання результатів учнів Нової української школи, наказ МОН від 19.08.2018 №1009).

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявити проблеми й запобігти їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

5.7.2.  Навчальні досягнення учнів 2-х класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів 2-х класів здійснюється вербально (наказ МОН України від 27.08.2019 №1154).

5.7.3.  Для учнів 3-4-х класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне), семестрове та річне оцінювання (наказ МОН України від 16.09.2020 №1146).

5.7.4.  Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

5.7.5.   Здобувачі освіти 5-11-х класів оцінюються відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН України від 13.04.2011 №329.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії 

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення

II. Середній

Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять

Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя

III. Достатній

Учні володіють поняттями, відтворюють їх  зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)

IV. Високий

Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учні розрізняють об'єкти вивчення

2

Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення 

3

Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують  елементарні завдання 

II. Середній

4

Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5

Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6

Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком 

III. Достатній

7

Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

8

Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності 

9

Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і    правильною аргументацією 

IV. Високий

10

Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11

Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

12

Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення 

 

5.8.         Основними видами оцінювання здобувачів освіти 5-11-х класів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

5.8.1.  Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, уміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі  вивчення теми. Його основним завданням є встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

5.8.2.  Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів освіти з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

5.8.2.1.      Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

·              реалізацію принципу системності;

·              підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

·              індивідуальний та диференційований підходи до організації навчання;

·              систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

·              концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка у 5-11 (12)-х класах виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми, із урахуванням усіх видів освітньої діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми, результатів виконання різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних) та навчальної активності школярів. При вивченні окремих предметів проведення тематичних робіт не передбачається (регламентується навчальними програмами).

Перед початком вивчення чергової теми всі здобувачі освіти обов’язково мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми, кількістю, видами й тематикою обов’язкових видів робіт, термінами їх проведення й умовами оцінювання.

Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою та календарно-тематичними планами вчителів.

5.8.2.2.      Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Здобувач освіти має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

5.8.2.3.      Результати підсумкового оцінювання здобувачів освіти обговорюються на засіданні педагогічної ради школи, аналізується адміністрацією школи в розпорядчих документах.

5.8.2.4.      Державна підсумкова атестація здійснюється відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації у формах, визначених законодавством.

5.9.         Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Результати освітньої діяльності здобувачів освіти на всіх етапах освітнього процесу не обмежуються знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання є сформовані компетентності як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

 

Ключова компетентність

Ціннісні ставлення та практичні здатності

Вільне володіння державною мовою, спілкування нею

Ціннісне ставлення:

·        усвідомлення ролі державної мови як механізму національної і етнічної самоідентифікації, збереження світового мовного різноманіття, культурних традицій і стратегій;

·        любов до української мови;

·        усвідомлення ролі української мови в особистому житті, а також у житті нації і держави;

·        усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження;

·        спілкування українською мовою у школі та поза школою.

Практична здатність:

·        розуміти українську мову;

·        уміти усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти;

·        застосовувати різноманітні комунікативні стратегії залежно від мети спілкування, дотримуватися мовного етикету;

·        формулювати чітко думки, дискутувати, наводити аргументи, відстоювати власну думку;

·        активно використовувати рідну мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;

·        уміти правильно використовувати термінологічний апарат, спілкуватися в процесі навчально-пізнавальної діяльності;

·        розв’язувати конфлікти за допомогою спілкування;

·        популяризувати ідеї гуманізму, добра та краси;

·        протистояти засміченості мови, лайливим словам.

Спілкування іноземними мовами

Ціннісне ставлення:

·        усвідомлення ролі іноземної мови як механізму глобалізації, як запоруки зручності самореалізації в умовах закордоння;

·        ціннісне ставлення до культурних надбань різних народів, соціальної та національної рівності;

·        позитивне сприйняття інакшості та інтерес до культурних відмінностей;

·        толерантне ставлення до представників різних народів і культур;

·        запобігання проявам ксенофобії, нетерпимості і расизму.

Практична здатність:

·        готовність прийняти представників інших культур такими, якими вони є;

·        знати мови інших народів і за потреби спілкуватися ними;

·        володіти навичками міжкультурної взаємодії;

·        запобігати міжетнічним і міжкультурним конфліктам;

·        уміти розв’язувати конфліктні ситуації та знаходити компроміси.

Математична компетентність

Ціннісне ставлення:

·        усвідомлення важливості математичного мислення та математичних знань у життєдіяльності людини;

·        виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі;

·        розуміння цілісної картини світу, закономірності розвитку суспільства, людських взаємин, небезпек у застосуванні маніпулятивних технологій;

·        дотримання логіки й послідовності у мисленні та діях;

·        протистояння маніпулятивним впливам.

Практична здатність:

·        моделювати процеси та ситуації із застосуванням математичних відношень та вимірювань;

·        усвідомлювати роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

·        застосовувати методи математичних обчислень у практичній діяльності;

·        розвивати критичне мислення;

·        аналізувати, систематизувати і синтезувати інформацію;

·        установлювати причинно-наслідкові зв’язки;

·        виокремлювати головні та другорядні цілі, ризики поведінки, ризиковані життєві ситуації й обирати шляхи їх вирішення.

Компетентності у природничих науках і технологіях

Ціннісне ставлення:

·        розширення і поглиблення знань про предметний світ, сферу людських взаємин, про себе;

·        критичне оцінювання результатів людської діяльності у природному середовищі.

Практична здатність:

·        опановувати сучасні технології, виявляти готовність до саморозвитку;

·        використовувати сучасні технології у своїй діяльності;

·        брати участь у дослідній і проєктній діяльності.

Інформаційно-цифрова компетентність

Ціннісне ставлення:

·        здійснення пошукової діяльності та виконання задач за алгоритмом;

·        уміння працювати з різними Інтернет-ресурсами;

·        розпізнавання достовірних і недостовірних джерел інформації;

·        протистояння Інтернет-агресії, Інтернет-булінгу тощо.

Практична здатність:

·        володіти цифровою грамотністю для розвитку і спілкування,

·        мати здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

·        уміти використовувати різні способи пошуку корисної інформації в довідникових джерелах (зокрема, за допомогою інформаційно-комунікативних технологій), критично мислити в процесі збору та обробки інформації;

·        дотримуватися етикету;

·        критично відбирати Інтернет-інформацію;

·        дотримуватися правил безпеки в Інтернет мережі та здатність протистояти Інтернет-ризикам та маніпулятивним технологіям у ЗМІ та рекламі, соціальних мережах, комп’ютерних іграх

Уміння вчитися протягом життя

Ціннісне ставлення:

·        визначення мети та цілі власного життя і діяльності, планування й організація життя;

·        визначення близьких, середніх і далеких перспектив, розроблення стратегії життя;

·        уміння працювати самостійно і в команді;

·        використання різних джерел інформації;

·        розширення знаннєвої та емоційної сфери, власних уявлень про життя;

·        застосовування різних поведінкових і комунікативних стратегій відповідно до мети діяльності та конкретної ситуації

·        організація власного навчального середовища;

·        отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб,

·        визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі.

Практична здатність:

·        уміти моделювати власний освітній розвиток, аналізувати, контролювати, корегувати й оцінювати результати освітньої діяльності;

·        прагнути оволодівати новими знаннями та навичками;

·        готовність удосконалювати свої моральні, морально-вольові якості та навички поведінки впродовж життя;

·        розуміти необхідність роботи над собою.

Ініціативність і підприємливість

Ціннісне ставлення:

·        аналіз життєвих ситуацій;

·        презентація власної ідеї та ініціативи, формулювання власних пропозицій, рішень;

·        виявлення лідерських якостей;

·        усвідомлення ціннісного змісту грошей, праці і рівності прав людей, праці батьків;

·        засудження споживацького способу життя та трудової експлуатації дітей;

·        готовність брати відповідальність за власні рішення,

·        уміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей;

·        усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці;

·        готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Практична здатність:

·        готовність брати відповідальність за себе та інших;

·        розвивати моральні якості для успішної кар’єри;

·        брати участь у шкільних заходах, волонтерській діяльності, у трудових десантах і благодійних акціях.

Соціальна та громадянська компетентності

Ціннісне ставлення:

·        усвідомлення змісту понять «громадянин», «патріотизм», «військово-патріотичне виховання», «готовність до захисту України» як важливих складників життєдіяльності людини;

·        усвідомлення конституційного обов’язку щодо громадянських прав та захисту суверенітету і територіальної цілісності України;

·        бажання брати участь у різних формах позакласної та позашкільної роботи військово-патріотичного спрямування;

·        участь у шкільному самоврядуванні і в дитячих громадських об’єднаннях.

Практична здатність:

·        володіти навичками допомоги, самодопомоги, захисту та виживання в складних умовах;

·        готовність захищати Батьківщину;

·        дотримуватися Конституційних норм, поважати державні символи, закони України;

·        гуманно ставитися до інших людей, бути здатним до альтруїзму, співчуття, емпатії;

·        цінувати та поважати гідність і свободу інших, право на вибір та власну думку.

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Ціннісне ставлення:

·        ідентифікація себе як представника певної культури;

·        визначення ролі і місця української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах;

·        використання культурного досвіду в життєвих ситуаціях;

·        долучення до творчості, висловлення власних ідей, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

Практична здатність:

·        цінувати культурні здобутки людства, виявляти інтерес до них;

·        бути відкритим до культурного діалогу;

·        реалізувати потреби у творчій діяльності, яка б відповідала особистісним здібностям і нахилам.

Екологічна грамотність і здорове життя

Ціннісне ставлення:

·        усвідомлення природи як джерела свідомості й духовності;

·        усвідомлення людини як частини й результату еволюції природи;

·        усвідомлення діяльності людини та її потреб як чинника руйнування довкілля;

·        формування ставлення до природи як універсальної цінності, визнання за об’єктами природи права на існування незалежно від привнесеної користі;

·        дотримання правил природоохоронної поведінки, дбайливоговикористання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

·        усвідомлення значущості здорового способу життя, фізичної підготовки та фізичного розвитку для повноцінного життя людини.

Практична здатність:

·        уміти виокремлювати екологічний контекст будь-якого виду діяльності;

·        формувати практичні навички екологічно безпечної поведінки (вміти обирати діяльність, що завдає найменшої шкоди природі);

·        уміти застосовувати позитивні надбання народних традицій та етнічної культури у ставленні до природи й побутовій діяльності.

·        вести здоровий спосіб життя, підтримувати допустимий рівень здоров'я

 


 

VI. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

6.1.         Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності Слов’янської ЗОШ №8 передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-VIII, Положення про атестацію педагогічних працівників.

 

6.2.         Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:

6.2.1.  На рівні ЗЗСО:

·               освітній рівень педагогічних працівників;

·               оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

·               показник плинності кадрів;

·               результати атестації;

·               систематичність підвищення кваліфікації;

·               наявність педагогічних звань, почесних нагород;

·               наявність авторських програм, посібників, методичних розробок, статей тощо;

6.2.2.  На особистісному фаховому рівні:

·               постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності участь в експериментальній, дослідницькій, інноваційній діяльності;

·               наявність особисто розроблених планів у тому числі календарно-тематичних;

·               використання (створення) освітніх ресурсів, у тому числі цифрових;

·               ефективність планування своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти;

·               результати освітньої діяльності;

·               налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими законними представниками (далі - батьки), працівниками закладу освіти;

·               організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

6.3.         Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їхня атестація, яка проводиться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та  на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).

Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня, наведено в таблиці:

 

І. Рівень професіоналізму

 

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Знання теоретичних і практичних основ предмета

Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя другої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін

Відповідає вимогам, що висуваються до  вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми

2. Знання сучасних досягнень у методиці

Слідкує за спеціальною і методичною літературою;

працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно

розробляти методику викладання

Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту; вносить у них (у разі потреби) корективи

Володіє методами науково-дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики. Ефективно планує та організує діяльність

3. Уміння аналізувати власну професійну діяльність

Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхнього виникнення. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи

Виправляє допущені помилки і посилює позитивні тенденції у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей

Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо визначає програму само-вдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації

4. Знання нових педагогічних концепцій

Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до освітніх умов

Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних освітніх технологій навчання; творчо користується технологіями й програмами

Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності. Ефективно використовує освітні технології з урахуванням конкретних умов.

5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня

Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях частково застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях

Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко й свідомо обрати оптимальне рішення

Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях. Забезпечує наскрізний процес виховання.

 

ІІ. Практичні педагогічні навички та результативність професійної діяльності вчителя

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Володіння способами індивідуаліза ції навчання

Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей

Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей

Сприяє пошуку, відбору й творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими дітьми й тими, які потребують педагогічної уваги. Володіє навичками побудови індивідуальної освітньої траєкторії учня.

2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів

Створює умови, що формують мотиви діяльності. Уміє зацікавити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи.

Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками

Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мисленнєву) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками

2. Робота з розвитку в учнів загально-

навчальних умінь і навичок

Прагне до формування навичок раціональної організації праці, формує організаційні, інформаційні, інтелектуальні, комунікативні навчальні вміння.

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення.

Керує розвитком загальнонавчальних умінь, стимулює учнів до самоорганізації, розвитку інтелектуальних та інформаційних навичок, самоконтролю процесу й результатів навчання

4. Рівень навченості учнів

Забезпечує стабільний позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів

Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують достатні результати за наслідками підсумкового оцінювання

Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук

 

ІІІ. Комунікативна культура

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.           Комунікативні й організаторські здібності

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло професійних контактів; відстоює власну думку; планує свою роботу, має організаторські здібності

Має навички спілкування в різних ситуаціях, постійно прагне розширити коло своїх професійного спілкування; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації

Має високий рівень комунікативної культури. Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках надає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності

2. Здатність до співпраці з учнями

Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, використовує їх у практичній діяльності. Співпрацює зі здобувачами освіти на основі принципів педагогіки партнерства.

Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадянську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до оточуючих.

Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися до чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти позитивних результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів

3. Готовність до співпраці з колегами

Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами.

Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі.

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами. Поважає колективну думку, виявляє здатність бути лідером і нести відповідальність.

4. Готовність до співпраці з

батьками

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками

Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології

Постійно підтримує контакт із батьками учнів. Надає рекомендації щодо єдності педагогічних впливів сім’ї та школи.

5. Педагогічний такт. Педагогічна культура, етика спілкування.

Володіє на достатньому рівні педагогічним тактом

Знає вимоги до мовлення. Виявляє коректність і толерантність у спілкуванні з учасниками освітнього процесу.

Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості

Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію. Вільно орієнтується в різних ситуаціях спілкування

Виявляє високий рівень толерантності, педагогічного такту

Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією.

Має навички ораторського мистецтва, педагогічного переконання. Виявляє здатність поширювати мовленнєву культуру, етику, спілкування

6. Створення комфортного мікроклімату

Глибоко вірить у можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини

Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості

Створює сприятливий морально-психологічний клімат у класному колективі.

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей. Підтримує тих, хто потребує педагогічної уваги.

Оптимально створює ситуації успіху в освітньому процесі для учнів із різним рівнем навчальних можливостей.

           

 

6.4.         Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних умінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

6.5.         Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019. Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

·               довгострокове підвищення кваліфікації: курси підвищення кваліфікації при облІППО, неперервної освіти;

·               короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

 

VII. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

7.1.         Оцінка результатів діяльності керівних працівників ЗЗСО має на меті встановлення ефективності освітнього процесу, якості створених умов для його проведення, впливу керівника на продуктивність роботи школи.

7.2.         Фахові компетенції керівних працівників школи, що продиктовані вимогами сучасного освітнього менеджменту:

·               прогнозування позитивного майбутнього і формування атмосфери позитивних змін;

·               забезпечення відкритого керівництва;

·               вивчення інтересів і потреб місцевої громади й суспільства в цілому, для визначення цілей і завдань діяльності ЗЗСО;

·               організація роботи колективу на досягнення поставлених цілей;

·               сприяння залученню додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;

·               систематичне професійне самовдосконалення, стимулювання до цього членів педагогічного колективу;

·               саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.

7.3.         Реалізація управлінських функцій, ефективність управлінської діяльності керівних працівників закладу, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

·               планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

·               організація (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

·               контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

·               коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

7.4.         Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників закладу освіти:

·               цілеспрямованість та саморозвиток;

·               компетентність;

·               динамічність та самокритичність;

·               управлінська етика;

·               прогностичність та аналітичність;

·               креативність, здатність до інноваційного пошуку;

·               здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

7.5.         Критерії ефективності управлінської діяльності:

·          планування роботи закладу відповідно до висновків аналізу та самоаналізу результатів діяльності, на стратегічних засадах розвитку закладу;

·          здійснення аналізу й оцінки ефективності реалізації планів, проектів;

·          забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

·          поширення позитивної інформації про заклад;

·          створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

·          застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

·          забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

·          оптимальність та дієвість управлінських рішень; створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

·          раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їхніх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

·          забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості й вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

·          визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

·          правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

·          створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі;

·          створення необхідних умов для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, своєчасне усунення виявлених недоліків у діяльності освітніх ланок і підсистем закладу;

·          позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників;

·          забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

         керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

         підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

         кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

         наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу;

         робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських дидактичних та методичних матеріалів, узагальнення та популяризації позитивного педагогічного досвіду.

7.6.         Відповідність кваліфікаційним характеристикам професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів:

·               здійснює згідно з чинним законодавством загальне керівництво загальноосвітнім навчальним закладом;

·               представляє заклад у державних органах та інших підприємствах, установах і організаціях. Здійснює зв’язок із громадскістю;

·               керує педагогічною радою; організовує методичне забезпечення навчально-виховного процесу, затверджує внутрішні нормативні документи;

·               здійснює проведення добору та розстановки кадрів;

·               несе відповідальність за організацію харчування здобувачів освіти, додержання вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм при організації харчування;

·               формує контингент учнів, зараховує учнів до загальноосвітнього навчального закладу;

·               сприяє діяльності учительських (педагогічних) організацій та методичних об'єднань, регулює діяльність громадських, у тому числі дитячих і молодіжних організацій;

·               роз'яснює працівникам їхні права та обов'язки, інформує про умови праці, права на пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомлює працівників з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначає працівнику робоче місце, забезпечує його необхідними для роботи засобами, проводить інструктаж працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки;

·               організовує атестацію педагогічних працівників навчального закладу та створює умови для підвищення професійної майстерності педагогічних працівників;

·               сприяє соціальному захисту учнів та вихованців; захищає законні права та інтереси (особисті, майнові, житлові, трудові та ін.) вихованців з числа дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, вживає заходів щодо створення їм умов для підтримки родинних зв'язків;

·               забезпечує своєчасний розгляд заяв, скарг, дотримання прав та гарантій учнів і працівників навчального закладу;

·               створює належні виробничі умови, забезпечує проведення атестації робочих місць, створює умови для проходження працівниками обов'язкових медичних оглядів;

·               несе відповідальність відповідно до чинного законодавства за виконання закладом загальної середньої освіти державних стандартів освіти, якість освіти випускників; охорону життя і здоров'я учнів (вихованців) та працівників під час навчально-виховного процесу, дотримання їх прав і свобод;

·               координує роботу з батьками (особами, які їх замінюють);

·               використовує в роботі комп'ютерну техніку і програмне забезпечення для створення, зберігання й обробки інформації.

 

VIII. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗЗСО

8.1.         Діяльність щодо інформатизації освітнього процесу проводиться у двох напрямках:

·               впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу. Створення оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, інформаційно-комунікаційних технологій, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на всіх рівнях;

·               комп’ютеризація освітнього процесу – упровадження в освітній процес електронних засобів навчання (цифрових освітніх ресурсів), розробка й застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

8.2.         Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу.

8.3.         Інформаційна система управління – це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді. Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

8.4.         У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

·               статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК;

·               інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів, у розрізі окремих предметів;

·               інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в зіставленні з річними показниками;

·               інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

8.5.         Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації Слов’янську ЗОШ №8 підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення.

8.6.         Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти в Слов’янській ЗОШ №8 функціонує офіційний сайт закладу http://school8.slav.dn.ua Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

8.7.         Із метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО). 

 

IX. КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ. УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДИЗАЙН ТА РОЗУМНЕ ПРИСТОСУВАННЯ

9.1.         Із метою навчання дітей з особливими освітніми потребами у Слов’янській ЗОШ №8 створюються умови для забезпечення якісного корекційно-розвивального освітнього середовища.

Корекційно-розвивальна робота в школі являє собою цілісний процес, який проходить крізь усі етапи навчання та виховання.

Забезпечення корекційно-розвивального освітнього середовища включає:

·               використання спеціальних прийомів та методів корекційного впливу для подолання вад усного та писемного мовлення у дітей;

·               адаптація та інтеграція учнів з особливими освітніми потребами в сучасному суспільстві;

·               розвиток інтелектуальних та творчих здібностей учнів з урахуванням індивідуальних психо-фізіологічних особливостей;

·               забезпечення повноцінного розвитку емоційно зрілої, впевненої у своїх силах, цілеспрямованої особистості.

9.2.         Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

Заклад освіти за потреби утворює інклюзивні класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

9.3.         Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах універсального дизайну та розумного пристосування. Зокрема, шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.

9.4.         У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

·               затишні, ошатні класні кімнати;

·               внутрішні туалети;

·               роздягальня в класній кімнаті;

·               шкільна їдальня на першому поверсі;

·               при центральному вході до навчального закладу розташовано пандус для колісних крісел;

·               освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки;

·               для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посада практичного психолога, здобувачі освіти обслуговуються в логопедичному пункті.

9.5.         Особам з особливими освітніми потребами освіта надається на рівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн створюється на таких принципах:

·               рівність і доступність використання;

·               гнучкість використання;

·               просте та зручне використання;

·               сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів;

·               низький рівень фізичних зусиль;

·               наявність необхідного розміру і простору.

 

Х. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЯВНОСТІ НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

10.1.    Приміщення закладу типове, основна будівля з проєктною потужністю 630 місць і навчальні майстерні.

10.2.    Приміщення та територія школи відповідають Санітарному регламенту для закладів загальної середньої освіти.

10.3.     Централізоване  теплопостачання, водопостачання, водовідведення.

10.4.      Освітній процес здійснюється у 5 кабінетах та 16 класних кімнатах. Крім того, діють 2 комп’ютерні класи. Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями.

10.5.     Шкільна інфраструктура: їдальня з обіднім залом, медичний кабінет, кімната відпочинку для молодших школярів, актовий зал.

10.6.     Спортивні споруди: 2 спортивні зали, 2 спортивні майданчики, тренажерний майданчик.

10.7.     Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес, затверджені МОН України, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

10.8.     Бібліотечний фонд закладу нараховує 22670 примірників. Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 98%.

10.9.     Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу – 50 Мбіт/с).

10.10.                       Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності представлено наявністю документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних предметів.

10.11.                       Кадрові ресурси:

·               100% учителів із вищою фаховою освітою;

·               Фахівці: практичний психолог, сестра медична, шеф-кухар.

10.12.                       Заклад має доступ до баз даних у режимі on-line шляхом використання програми «Курс: Школа», електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">sl.school8@gmail.com, офіційний сайт закладу http://school8.slav.dn.ua