Слов'янська загальноосвітня школа №8

Український інститут національної пам’яті

Інформаційні матеріали до 30-річчя проголошення Декларації про державний суверенітет України

16 липня Україна відзначатиме 30 років проголошення Декларації про державний суверенітет України. Суверенітет держави – політико-юридична властивість державної влади, яка означає її верховенство і повноту всередині країни, незалежність і рівноправність у зовнішньополітичній сфері. Ключові зауваги Наприкінці 1980-х років національно-визвольний рух українців швидко набирав сили. В українському парламенті склалися сприятливі умови, аби питання відновлення української державності постало однозначно і рішуче. Декларація про державний суверенітет України була прийнята 16 липня 1990 року конституційною більшістю народних депутатів – 355 голосів “за” при чотирьох проти та одному, який утримався. Декларацією Верховна Рада УРСР проголосила суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. Документ став важливим кроком українського народу на шляху до самостійного політичного й економічного розвитку. Жодних дискримінаційних обмежень щодо культури, мов чи якихось інших гуманітарних потреб Декларацією висунуто не було, а народом України визначалися громадяни всіх національностей.

Основні положення У преамбулі та десяти розділах Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як “верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах”. Важливим є те, що в Декларації про державний суверенітет України вперше в новітній національній історії поруч із “Українською РСР” вжито слово “Україна” як офіційна назва держави. Одне з головних – положення про громадянство: всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять; громадяни всіх національностей становлять народ України. Територія УРСР – в існуючих кордонах недоторкана. Від імені народу України може виступати тільки Верховна Рада. Національним багатством може володіти виключно Український народ. Проголошувалося також право на власні Збройні сили, внутрішні війська, органи державної безпеки. Українська держава мала самостійно визначати порядок проходження військової служби громадянами республіки. Було задекларовано намір України в майбутньому стати нейтральною державою, яка не братиме участі у військових блоках і дотримуватиметься трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї. УРСР у повному обсязі відновлює свій міжнародний статус, а отже, є повноправним учасником міжнародних відносин, безпосередньо бере участь у загальноєвропейському процесі та європейських структурах. Державні органи влади мали забезпечувати національно-культурне відродження Українського народу, запровадження та функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя. Україна зарезервувала за собою право на повернення у власність її народу національно-культурних та історичних цінностей, які тимчасово знаходяться за її межами. Крім того, всім національним групам, які проживали на території України, гарантувалося право на вільний національно-культурний розвиток. Правник Віктор Мусіяка зауважував: “Важко переоцінити Декларацію про державний суверенітет та її значення для України. Проте проголосити – це одне, а виконувати інше. Необхідно постійно наповнювати змістом саме поняття “Декларація про незалежність”, “державний суверенітет”. Це значить – демонструвати здатність жити своїм життям, своїм розумом, своїми силами і задіяти весь арсенал та всі можливості, які є у держави” (газета “День”, 17 липня 2013 року). Майже всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР. За місяць Верховна Рада Білорусі прийняла декларацію про суверенітет республіки, яка повторювала тези української декларації про побудову самостійної держави. “Якими ж тоді були практичні наслідки цих декларацій? На той момент головна відмінність між суверенітетом і незалежністю була така: суверенітет установлював пріоритет законів республіки над союзними, а незалежність повністю виводила союзні закони за межі правового поля, і республіка керувалася тільки власними.  Учасники ухвалення Декларації про її значення Одразу після ухвалення історичного рішення переповнений емоціями Левко Лук’яненко на площі перед Верховною Радою заявив: “Ця Декларація – це програма виходу України з-під влади Москви. Від нас із вами залежить, чи Декларація стане практичною програмою будівництва незалежної України, чи промосковським комуністам-ортодоксам вдасться перетворити її в черговий порожній папірець”. Іван Драч зазначав: “До цього Документа ми повинні ставитися із належною поштивістю і пошаною, але і з розумінням того, що це лише початок тої величезної і грандіозної роботи, яка називається творенням Української держави” (“Літературна Україна”, 30 серпня 1990 року). Леонід Кравчук теж відзначав особливу роль Декларації у боротьбі за незалежність України: “По-перше, це єдино можливий на той час і перший в історії України державно-правовий документ або державно-політичний, який проголосив суверенітет. До цього часу проголошували і суверенітет, і незалежність різні організації: Народний рух, Гельсінська спілка і багатобагато. Але на державному рівні (що дуже важливо!) вперше радянська соціалістична держава проголошує суверенітет. Це унікальне явище. По-друге, декларація як документ розбудила лідерів, розбудила частину українського суспільства і народу та вселила в нього віру. Іван Заєць: “Переломним моментом стало ухвалення декларації 16 липня 1990 року. ...Ідея незалежності Української держави оселилася у владних коридорах, а до цих пір жила на майданах. ...Незалежність стала питанням часу. 3 серпня Верховна Рада ухвалила закон про економічну самостійність України, 30 липня – постанову про військову службу, яка започаткувала повернення наших хлопців із конфліктних гарячих точок. 24 жовтня 1990 року Верховна Рада внесла зміни до Конституції про перевагу республіканських законів над союзними. Фактично луснула правова союзна система. ...Горбачов хотів ще зберегти Радянський Союз. Україна і тут показала ... небажання грати за московським сценарієм. Верховна Рада паралельно оголосила всеукраїнське опитування, результат якого фактично обнулив горбачовський референдум, бо орієнтував насамперед на створення власної держави, а не на збереження Союзу. ГКЧП – це була реакція на самостійницьку ходу України, ...Тому державність нам не впала з неба, ...потрібна була повна мобілізація патріотичних сил, усього українського суспільства, щоб здобути державу”.

Безпечна та дружня до дитини школа в контексті інституційного аудиту

Інформація

про вебінар для висвітлення

30 червня 2020 року Державнаслужба якості освіти України та ЮНІСЕФ провели вебінар «Безпечна та дружня додитини школа в контексті інституційного аудиту» для майбутніх експертів зінституційного аудиту Донеччини. Під час вебінару розглядались наступніпитання: особливості проведення інституційного аудиту; ключові аспекти моделі«Безпечна і дружня до дитини школа»; результати пілотування «Безпечної ідружньої до дитини школи у 2018-2019 роках».

Запрошені: представники територіальних органів Державної служби якості освіти; в.о.начальника відділуінклюзивної освіти та соціального захисту дітей департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації Валентина КАРПЕНКО;

психолог проекту «Психосоціальнапідтримка родин буферної зони» благодійної організації «Благодійний фондКарітас Краматорськ»  Мартиненко МаринаМихайлівна;

тренер з інституційного аудиту,завідувач навчального відділу Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Інна КРАСУЦЬКА;

завідувач кафедри психології та розвитку особистості Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Валентина ПОУЛЬ, координатор проєкту «Безпечна та дружня до дитини школа»;

очільниця  Комітету з питань освіти, сім’ї, молоді, патріотичного виховання та фізичної культури Громадської ради при Донецькій обласній державній адміністрації Світлана ЧЕПЕЛЄВА;

PR-менеджерка громадської організації «Платформа ініціатив «Теплиця» Катерина ГОНЧАР;

керівники, педагогічні працівники закладів освіти Донецької області – майбутні експерти з інституційного аудиту;

 «Державна служба якості освіти та ЮНІСЕФ в Україні мають спільну мету — школу, де всі учасники освітнього процесу почуваються безпечно і комфортно, у єдності підтримують одне одного, мають точку опори, можливість проявити себе, впевнені у майбутньому. Виконати це завдання допоможе “Абетка для директора”, яка нещодавно доповнена новим інструментом, апробованим Представництвом Дитячого Фонду ООН в Україні. Очевидно, якщо дитина почувається безпечно в школі закладі освіти, впевнена, що їй завжди допоможуть, вона якнайкраще реалізує свій потенціал», — запевнила Алла БОНДАР, заступник голови Державної служби якості освіти України.

#ЗмінюємоОсвітуРазом!

посилання на гугл-форму для подання інформації про висвітлення

https://forms.gle/B3HE4nexaDU8oKQH8

посилання на відео

https://www.youtube.com/watch?v=-X_2A8DyI&feature=youtu.be